У Полтаві провели науково-практичну конференцію «Історико-краєзнавчі дослідження в Україні та на Полтавщині у новітню добу»

До участі в ній долучилися представники обласної влади, освітяни, науковці, студентство, громадськість, культурні діячі, учні та колеги Олександр Єрмака. Також участь у конференції взяв і його син – Олександр Олександрович Єрмак.
Із вітальними словами до учасників звернулися заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, перший заступник голови обласної ради Олександр Лемешко.
«Перш за все, моє звернення до студентів: кожен із вас повинен підтримувати такого роду активності та заходи. Адже саме у їхньому фокусі ми дізнаємося більше про наших співвітчизників та їхню суспільну значущість, – зауважив Антон Чубенко. – Олександр Єрмак – це та людина, яка в епоху відсутності вільного інформаційного простору робила унікальні речі, презентувала все українське та національне, розбудовувала освітню сферу. Прошу молодь максимально долучатися до дослідницької та пошукової роботи про наших видатних земляків, бути їхніми гідними нащадками та продовжувачами наукових традицій».
У фокусі конференції – постать людини в науково-педагогічному світі, яка причетна до розбудови ПНПУ імені В.Короленка та вищої освіти на Полтавщині.
Олександр Петрович Єрмак за свою багаторічну діяльність у ПНПУ імені В. Короленка був вчителем і наставником тисяч випускників, котрі здобували фах історика й педагога. Понад 50 років він від студентської лави до посади поважного професора і завідувача кафедри був пов’язаний із закладом. Олександр Петрович – наставник і старший колега більшості нинішніх викладачів вишу.
Учасники конференції наголосили, що Олександр Петрович Єрмак для Полтави – це класичний тип вузівського викладача. З іменем Олександра Єрмака пов’язане започаткування низки наукових форумів, що проводять і сьогодні.
Він започаткував два випуски книг з історії вишу. В Україні Олександр Петрович відомий як дослідник Голодомору 1932-1933 рр. Олександр Єрмак – учений, який долучився й до вивчення теми Великого терору 1937-1938 рр., репресій проти національних меншин, особливостей більшовицької карально-репресивної машини, неодноразово розповідав про це медіа.
У межах конференції були представлені унікальні відео- та фото матеріали про науковця, а також спогади про нього.