Якщо обов’язок виконання судового рішення покладено на ДВС, а не на керівника юридичної особи – боржника, то в діях такого керівника відсутній склад умисного невиконання рішення
13 травня 2025, 10:32
У Законі України ,,Про судоустрій і статус суддів” законодавець визначив, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
Обов'язковою умовою настання кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, відповідно до частини третьої статті 382 Кримінального кодексу України, є наявність у судовому рішенні вимоги зобов'язального чи забороняючого характеру, адресованої безпосередньо цій особі.
Така вимога повинна стосуватися конкретного зобов'язаного суб'єкта, до відома якого своєчасно було доведено відповідний обов'язок про виконання рішення суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 березня 2025 року по справі № 746/448/21, якщо обов'язок виконання судового рішення покладено на органи державної виконавчої служби в порядку примусового виконання, а не на керівника юридичної особи – боржника, то в діях такого керівника відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.
Також Верховний Суд констатував, що відповідальність за умисне невиконання судового рішення залежить від питання реальної можливості його виконати.
Частиною п’ятою статті 13 Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
