Лікар ортопед-травматолог про артрит та остеоартрит колінного суглобу

Колінний суглоб є одним із найбільш вразливих до запальних та дегенеративних захворювань. Найпоширенішими патологіями, що вражають його, є артрит та остеоартрит. Артрит є запальним захворюванням суглобів, тоді як остеоартрит має дегенеративний характер.

Артрит колінного суглобу – це запалення м’яких тканин усередині та навколо колінного суглоба, на одному чи одразу на обох суглобах. Артрит колінного суглобу поділяється на:

Ревматоїдний артрит – аутоімунне захворювання, що призводить до хронічного запалення суглобів, супроводжується системними проявами.

Інфекційний артрит – викликаний бактеріальними, вірусними або грибковими інфекціями, може супроводжуватися набряком суглоба, почервонінням суглоба, підвищення місцевої температури та  підвищення температури тіла.

Подагричний артрит – пов’язаний із відкладенням кристалів сечової кислоти в суглобі.

Псоріатичний артрит – виникає у пацієнтів із псоріазом, часто вражає кілька суглобів одночасно.

Післятравматичний артрит – розвивається після травм, зокрема переломів, розривів зв’язок.

Основними клінічними симптомами артриту є:

біль в коліні;

набряк суглобу;

почервоніння суглоба та підвищення місцевої температури;

обмеження рухів у суглобі.

Серед додаткових методів діагностики артриту колінного суглобу є :

рентгенографія суглоба;

УЗД суглоба;

лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові (ШОЕ, С-реактивний білок) для виявлення запального процесу.

аналіз крові на рівень сечової кислоти для діагностики подагричного артриту.

імунологічні тести (ревматоїдний фактор, антинуклеарні антитіла) при підозрі на аутоімунні процеси.

аналіз синовіальної рідини для виявлення інфекційних агентів та визначення природи  запалення.

Для лікування артриту колінного суглобу застосовують:

нестероїдні протизапальні засоби;

внутрішньосуглобове введення глюкокортикоїдів;

імуномодулюючі препарати – використовуються при аутоімунних формах артриту;

фізіотерапія;

антибактеріальна терапія – призначається лише при інфекційному артриті залежно від збудника.

Остеоартрит (ОА) – це хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання суглоба, що характеризується ураженням та поступовим руйнуванням суглобових хрящів та оточуючих його тканин.

Остеоартрит (ОА) є однією з найрозповсюдженіших патологій опорно-рухового апарату, частота якої залежить безпосередньо від віку пацієнтів.

 У популяції  остеоартрит складає 6,43%

після 45 років – 13,9%

старше 50 років – 27,1%

старше 60 років – 97%

Остеоартрит поділяється на:

Первинний (ідіопатичний) остеоартрит – розвивається без очевидних причин, зазвичай у людей похилого віку. Він, у свою чергу, розподіляється на локальний, коли вражається один суглоб, та генералізований – ураження 3-х і більше суглобів.

Вторинний остеоартрит виникає внаслідок травм, вроджених аномалій чи інших захворювань, таких як ендокринні порушення.

Найчастіше ОА локалізується в колінному суглобі, а симптоматичний ОА колінного суглоба вражає 24% загальної популяції.

Методами діагностики ОА колінного суглоба є:

1. За клінічними симптомами: біль у колінному суглобі, що посилюється при навантаженні та може зменшуватися у стані спокою; обмеження рухливості, труднощі при ходьбі, підйомі та спуску по сходах; хрускіт у суглобі, деформація суглоба, що проявляється на більш пізніх стадіях ОА.

2. Рентгенографія – виявляє звуження суглобової щілини, остеофіти, зміни кісткової структури.

3. МРТ – дозволяє оцінити стан м’яких тканин і хрящів, визначити наявність синовіїту.

4. УЗД – допомагає виявити наявність рідину в суглобі, оцінити стан  структур  колінного  суглоба.

5. КТ – використовується для детальної візуалізації кісткових структур.

6. Артроскопія суглобів – дозволяє в реальному часі за допомогою відеофіксації досліджувати стан колінного суглоба, виявляти проблеми із структурами суглобу.

Методом вибору діагностики остеоартриту колінного суглобу із інструментальних методів є рентгенографія. Виділяють чотири рентгенологічні стадії ОА за Келгреном:

І стадія – субхондральний склероз;

ІІ стадія – звуження суглобової щілини до 50%;

ІІІ стадія – звуження суглобової щілини більше 50% та наявність остеофітів;

ІV стадія – тотальна деформація суглоба та відсутність суглобової щілини.

Лікування ОА колінного суглоба:

Консервативне лікування (медикаментозна терапія):

Призначення нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) – зменшують запалення та біль.

Внутрішньосуглобове введення глюкокортикоїдів – швидке зняття симптомів запалення та ознак синовіїту.

Хондропротектори – підтримують відновлення хряща.

Внутрішньосуглобове введення препаратів гіалуронової кислоти.

PRP – терапія.

Внутрішньосуглобове введення аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин.

Фізіотерапія та реабілітація:

ЛФК (лікувальна фізкультура) для зміцнення м’язів навколо суглоба, покращення рухливості.

Масаж та мануальна терапія для зменшення м’язового спазму.

Магнітотерапія, ультразвукове лікування, електрофорез із протизапальними препаратами.

Теплові процедури та грязелікування для стимуляції регенерації тканин.

Використання ортезів, бандажів для зменшення навантаження на суглоб.

Оперативне лікування:

Артроскопія – мінімально інвазивне видалення пошкоджених тканин, очищення суглобової порожнини.

Корегуюча остеотомія – корекція навантаження на суглоб шляхом зміни осі кінцівки.

Ендопротезування – заміна колінного суглоба на штучний протез при значному його руйнуванні.

Артрит та остеоартрит колінного суглобу є серйозними захворюваннями, що вимагають своєчасної діагностики та комплексного лікування.

Поєднання медикаментозної терапії, фізіотерапії, реабілітації та, за необхідності, хірургічного втручання дозволяє значно покращити якість життя пацієнтів та зменшити їхні страждання. Раннє звернення до лікаря та профілактичні заходи можуть запобігти ускладненням та допомогти зберегти функцію суглоба.

Олександр Власенко – лікар-ортопед травматолог

КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»