Укус змії: перша допомога, профілактика

У Полтавській області поширені – гадюка звичайна (степова), вуж звичайний, вуж водяний, мідянка та полоз лісовий. Небезпечна лише гадюка звичайна (степова).

Гадюка звичайна (степова) відрізняється від вужа значно меншими розмірами тіла, чітко відмежованою від тулуба трикутною головою і зигзагоподібним рисунком на спині. Колір тіла мінливий – від світлих до майже чорних відтінків.

Варто пам’ятати деякі особливості їх поведінки.

По відношенню до людини гадюка не агресивна. При зустрічі завжди намагається втекти. Ніколи не переслідує людину. Живиться невеликими хребетними тваринами. Значну частину раціону становлять гризуни, яких гадюка умертвляє з допомогою отрути.

Гадюка кусає людину тоді, коли на неї необережно наступити серед високої трави, або коли змія загнана в пастку і перекриті всі шляхи втечі та коли змій намагаються взяти в руки.

Укус змії – акт самозахисту. При цьому зуби виступають до переду і під час укусу проникають у тіло жертви. Укуси отруйних змій глибокі і болючі.

Симптоми отруєння. В ураженій ділянці тіла з’являється неспецифічний біль (удар кинджала), відчуття печії, почервоніння та оніміння шкіри, набряк м’яких тканин, обмеження рухів у розташованих поруч суглобах. Зазначені ознаки швидко поширюються на всю ділянку тіла зокрема на кінцівку (рука, нога). Порушується координація рухів, виникає слабкість у м’язах гортані, оніміння язика. Постраждалий не може розмовляти, ковтати, виникає надмірна слинотеча. Розвивається сонливість, дихальні рухи вкорочуються, підвищується температура тіла до 38-39°С, виникає загроза паралічу дихальних м’язів.

Шкіра в ділянці рани набуває червонувато-синюшного забарвлення. Через 20-40 хв. шкіра стає блідою, з’являється головокружіння, нудота, блювання, слабість і частий пульс, знижується артеріальний тиск, настає втрата свідомості.

При огляді потерпілого виявляється почервоніння (гіперемія) з синюшним відтінком шкірних покривів, у місці укусу – чіткі дві ранки округлої форми, набряк тканин, їх ущільнення в місці укусу. Поступово знижується артеріальний тиск (гіпотонія), прискорюється частота серцевих скорочень (тахікардія), задуха, порушується функція нирок – припиняється виділення сечі (олігурія).

Крім негативного впливу токсину на центральну нервову систему та серцеву діяльність, мембранотоксична дія отрути спричиняє гостру ниркову недостатність, ураження клітин серцевого м’яза та печінки.

Важливого значення набуває явища сенсибілізації (алергічна дія), що може призвести до анафілактичного шоку.

За таких обставин потерпілому необхідно негайно надати медичну допомогу.