• Перейти до основного вмісту
arrow
Головна
Новини

18 червня виповнюється 120 років від дня народження Дмитра Григоровича Гринька — українського письменника, журналіста, перекладача, літературознавця

18 червня 2025, 11:01

  • Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
Photo 2025 06 09 11 20 10 (4)

Народився Дмитро Гринько 18 червня 1905 року на хуторі Чернещина-Горбатівка, нині с. Чернещина Полтавського району Полтавської області. У 1924 році розпочав літературну діяльність. У 1930 році закінчив Московський державний університет. Відтоді ж працював журналістом. З 1941 року служив у Політичному управлінні Південно-Західного фронту, брав участь, зокрема, в Сталінградській битві. Демобілізований у 1944 році, нагороджений декількома орденами та медалями. З 1944 по 1964 роки — відповідальний редактор журналу «Вітчизна». З 1950 по 1970 роки — директор Українського відділення Літературного фонду СРСР. Член Спілки письменників України. Жив і працював у Києві.

В «Енциклопедії сучасної України» доктор наук Тетяна Добко написала, що Дмитро Гринько «змальовував образи сучасників, порушував морально-етичні проблеми, висвітлював теми любові і дружби, захисту батьківщини, виховання патріотизму».

Дмитро Григорович - автор збірок оповідань, нарисів, літературознавчих досліджень. Серед них — «Вогні Донбасу» (1930), «Дмитро Остапенко» (1943), «По гоголівських місцях» (1952), «Любов і мужність» (1954), «Під квітучим рай-деревом» (1965), «Незвичайна історія» (1974). Як літературознавець, створив, зокрема, літературний портрет письменника Панаса Кочури, з яким близько товаришував. Плідно перекладав українською мовою з білоруської, казахської, польської, турецької, російської.

Рецензував літературні роботи колег, зокрема, роман Олеся Гончара «Собор», про який «наголосив, що — за романним трактуванням — „народ не цурається духовних набутків минулого, бо через них він входить у майбуття“». Негативно сприйняв тритомний роман Анатолія Дімарова «І будуть люди», як «повний набридливих вже стереотипних образів».

Публікувався Дмитро Григорович до останніх років життя. Помер на 82-му році 28 вересня 1986 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища. Великий особовий фонд письменника (172 одиниці рукописів, листів, світлин тощо) зберігається в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

Поділитись

Теги

постаті
видатні діячі Полтавщини

Новина за темою

Відбулася презентація фотокниги Костянтина Бобрищева «Портрети війни. На межі підсвідомості»
18/06/2025
На Полтавщині готуються до вшанування пам'яті Симона Петлюри
18/06/2025
13 квітня виповнюється 120 років від дня народження письменниці Оксани Іваненко
18/06/2025
Photo 2025 06 18 09 28 15

Photo 2025 06 18 09 28 15

Arrow slider next
Arrow slider prev

Останні новини

Більше новин
Віталій Дяківнич зустрівся із військовослужбовцями 17-ї Полтавської бригади НГУ Віталій Дяківнич зустрівся із військовослужбовцями 17-ї Полтавської бригади НГУ
09/07/2026
Доступність послуг у ЦНАП та Індекс цифрової трансформації – у фокусі робочої поїздки Євгенія Скиби у Білицьку ТГ
09/07/2026
На Полтавщині обговорили співпрацю з міжнародними партнерами для підтримки ветеранів, ВПО та родин Захисників
09/07/2026
На Полтавщині відбулася зустріч із представниками сільськогосподарських підприємств
09/07/2026
На Полтавщині перерозподілили кошти на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ветеранам
09/07/2026
У краєзнавчому музеї розпочав роботу виставковий проєкт «Кургани степових просторів Полтавщини»
09/07/2026
На Полтавщині обговорили розвиток олімпіадного руху, профосвіти та фінансової грамотності учнів
09/07/2026
Де є енергонезалежний інтернет? Мінцифра та Дія створюють національну мапу xPON-мереж
09/07/2026
Археологія, що виховує: молодь Полтавщини долучається до дослідження історичної спадщини
09/07/2026

Надсилаємо насвіжіший дайджест новин

Підпишіться, щоб отримувати листи.

ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Офіційний веб-сайт

Адреса:

36014, Полтава, вулиця Соборності, 45

Телефон для звернень громадян

0 800 502 230

Електронна пошта

[email protected]

Гаряча лінія

112

ОВА

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Технічна підтримка сайту

[email protected]

Розроблено в

За підтримки

Мапа сайту