Полтавщина долучається до міжрегіонального подання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій на включення елементу нематеріальної культурної спадщини "Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині"

25 червня 2025, 11:38

Департамент культури і туризму

Відбулася онлайн-зустріч за участі Полтавського обласного Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв та Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтв щодо узгодження робочих питань у процесі підготовки та спільного міжрегіонального подання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України на включення елементу нематеріальної культурної спадщини «Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Історія виготовлення солодкої випічки на різдвяні та новорічні свята у вигляді фігурок (півники, пташки, коники, панянки) – сягає давнини.

Перші згадки про цю обрядову випічку ми зустрічаємо у XVIII ст. На передодні Різдва господині готували ці ласощі для своїх дітей, хрещеників, «вечірників», колядників та щедрівників.
На Полтавщині у Котелевській селищній громаді різдвяну випічку називають панянками.

Її печуть, зазвичай, із пісного тіста. Перед випіканням панянки фарбують у рожевий колір буряковим соком та прикрашають білою глазур’ю, розмальовуючи традиційними «завитушками» – візерунками притаманними для цієї випічки.

Панянками обдаровують колядників та щедрівників - дівчаткам дарують панянки‌ у вигляді фігурок панянок, що символізують жіночність і добробут, тоді як хлопчикам – коників, як символ мужності та сили.

Пташки, що даруються як і дівчаткам так і хлопчикам, символізують щастя, мир і гармонію. Дарують панянóк, зазвичай, парну кількість.