Дослідження археологічних старожитностей Полтави доводять, що історія міста значно глибша за перші писемні згадки

Сьогодні в об’єктиві опиняється музейна виставка, присвячена Дню міста, – «Археологія Полтави: подих століть», що об’єднала артефакти археологічних досліджень за понад 130 років – від перших зборів Івана Зарецького кінця ХІХ ст. до сучасних розкопок.
Серед цікавих експонатів виставки, що уособлюють матеріальну культуру сіверянських племен на пізньому етапі, – фрагмент незвичного ліпного горщика, окрасою якого виступають фігурні спіралеподібні відбитки на плічках глиняного виробу. Це – очевидні сліди використання для декоративного штампу так званих скроневих кілець — поширеної жіночої прикраси серед слов’ян, форма й орнаментика яких вважається виразним етнічним маркером для розрізнених літописних племен. Власне, саме такою маркерною й стала спіралеподібна форма прикрас для сіверян.

Непересічна знахідка була виявлена у 1997 році в ході археологічних розкопок в історичному ареалі літописної Лтави співробітниками Центру охорони та досліджень пам’яток археології під керівництвом Олександра Супруненка. Артефакт датується Х-ХІ ст. – пізнім етапом роменської археологічної культури перед остаточним злиттям у межах давньоруської спільноти.

Досить символічно, що спіральні скроневі кільця, аналогічні відтиснутим, також зберігаються у фондах нашого музею. Серед таких – прикраси з відомого Полтавського скарбу, відкритого випадково у 1905 році. Детальніше про сам скарб, любі читачі, дізнаєтеся у наступних дописах, адже він також став об’єктом уваги археологічної виставки — нині для огляду охочих доступна його реконструкція.

І пам’ятайте: іноді навіть невеликий фрагмент горщика може промовляти голосом цілої епохи.

Виставка триває до 4 серпня у четвертій залі флігеля Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

#у_фокусі_виставка