Ветеранські теплиці: як Ігор Глиняний із Полтавщини започаткував та розвиває власний аграрний бізнес
Ветеран Ігор Глиняний, із міста Кобеляки, що на Полтавщині, після поранення на фронті повернувся до цивільного життя та знайшов новий шлях в аграрній справі — тепер він займається вирощуванням овочів і ягід. У планах — розширити теплиці й відкрити ще один магазин, де кожен зможе скуштувати плоди його праці.
До війська Ігор долучився у перший день повномасштабного вторгнення. Служив у зведеній стрілецькій роті на Чернігівщині, згодом виконував бойові завдання на Донеччині. У боях за Авдіївку дістав мінно-вибухову травму, після чого змушений був залишити службу.
Лікарі одразу попередили, що через інвалідність повернутися в армію він вже не зможе. Тож лікування стало для ветерана періодом роздумів — що робити далі, як будувати майбутнє й шукати нову опору в цивільному житті.
“Надихнули на аграрний бізнес, підтримали і допомогли — моя однокласниця, підприємиця Ірина Бабич, яка займається тепличних господарством, і побратими з громадської спілки “БАЗУКА”, яку очолює ветеран Тарас Лелюх. Якось я побачив оголошення про старт грантового конкурсу “Варто 11.0” від Український ветеранський фонд. Заїхав до хлопців у спілку, вони порадили не гаяти часу й одразу братися за підготовку проєктної заявки, допомогли, проконсультували”, — розповідає Ігор.
Перемога в грантовому конкурсі стала для його родини справжнім стартом та дала змогу втілити ідею власного аграрного бізнесу. Разом із дружиною ветеран вирощує екологічно чисту продукцію. У цій справі вони справжня команда: кожен відповідає за свою ділянку роботи.
“Ми вирощуємо помідори, огірки, різноманітну зелень, готуємо поле для вирощування полуниці: наразі уже заклали 40 соток, а надалі хочемо збільшити площі ягід до 2–4 гектарів. Завдяки гранту навесні побудували 800 квадратних метрів теплиць, нещодавно встановили ще 400, а ще одна така ж теплиця зараз якраз в процесі встановлення”, — ділиться своїми досягненнями та планами ветеран.
Вирощену продукцію збувають в області: частину продають у власному магазині, а більшість овочів — клієнтам, які приїжджають з усіх куточків Полтавщини.
Весь заробіток Ігор вкладає в розвиток справи та розширює господарство. Хоче відкрити ще один магазин з ширшим асортиментом: до овочів і ягід додати й інші локальні продукти, зокрема ковбасні вироби.
Його ціль — міцне сімейне підприємство. Це не лише спосіб заробітку, але й можливість позбутися негативних думок та емоцій, відновитися після фронту.
“Хто займав себе працею на городі знає, яке це задоволення: спостерігати за рослиною, бачити, як вона росте, дбати про неї. І зрештою отримувати результат. Це дуже відволікає та заспокоює”, — говорить Ігор Глиняний.
