Хвороба Альцгеймера – не норма старіння!

Що таке хвороба Альцгеймера? Це нейродегенеративне захворювання, при якому відбувається поступове руйнування клітин мозку. Хворобу вперше виявив у 1906 році німецький невролог Алоїс Альцгеймер. Основні прояви включають:

• погіршення пам’яті – насамперед короткотривалої;
• порушення мислення, мовлення, орієнтації в часі та просторі;
• зміни настрою, поведінки та особистості;
• втрату навичок повсякденного життя.

Статистика, яка не залишає байдужими:

• У світі з деменцією живе понад 55 мільйонів людей, з них понад 60% мають хворобу Альцгеймера.
• Щороку діагностується близько 10 мільйонів нових випадків.
• В Україні, за приблизними оцінками, понад 150 тисяч осіб страждають на деменцію, але через низьку поінформованість більшість випадків залишаються недіагностованими.

Чому виникає хвороба Альцгеймера?

На жаль, точна причина виникнення хвороби досі невідома. Серед факторів ризику:

• Вік (частіше після 65 років).
• Спадковість (наявність хвороби в родині).
• Серцево-судинні захворювання.
• Цукровий діабет.
• Низький рівень фізичної, соціальної та інтелектуальної активності.

Симптоми, на які варто звернути увагу:

• Забування нещодавніх подій або розмов.
• Часті запитання чи повторення однієї інформації.
• Втрата орієнтації у знайомих місцях.
• Плутанина у часі, дні тижня.
• Проблеми з підбором слів.
• Зниження критичного мислення, погане прийняття рішень.
• Відсторонення від спілкування та звичних занять.
• Зміни настрою, апатія, дратівливість.

Як діагностується хвороба Альцгеймера? Діагноз встановлюється комплексно:

• Консультація невролога або психіатра.
• Нейропсихологічне тестування (оцінка пам’яті, уваги, логіки).
• МРТ або КТ головного мозку.
• Аналізи для виключення інших причин деменції.

Чи можна вилікувати хворобу Альцгеймера? На сьогоднішній день хвороба невиліковна, але існують препарати, що можуть:

• сповільнити погіршення когнітивних функцій;
• зменшити тривожність, агресію, апатію;
• полегшити догляд та покращити якість життя пацієнта і його родини.
  Окрім медичних препаратів, важливу роль відіграє щоденна підтримка, заняття для тренування пам’яті, фізична активність, турбота близьких.

Як ми можемо допомогти?

• Підвищувати обізнаність: говорити про хворобу, не стигматизувати людей з деменцією.
• Підтримувати пацієнтів і родичів, які доглядають за ними.
• Брати участь у соціальних ініціативах, присвячених людям з когнітивними розладами.
• Тренувати свій мозок: читати, вивчати нове, розв’язувати головоломки, бути соціально активним.

Пам’ятаймо про тих, хто вже втратив частину себе через хворобу. Підтримаймо тих, хто щодня бореться. І робимо все можливе, аби зберегти ясність розуму якомога довше.

Наталія Мусієнко, лікар-невролог

КП «4-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім. Л.Куроєдова»