Щодо договорів тимчасового довгострокового користування лісами

Ліс – це складна екосистема, що являє собою велику ділянку землі, вкриту дерев'яною та чагарниковою рослинністю, а також включає ґрунти, тваринний світ, гриби та мікроорганізми, які взаємопов'язані між собою та впливають на довкілля. Ліси мають ключове значення для планети, надаючи деревину, очищуючи повітря, регулюючи водний баланс, захищаючи ґрунти, а також слугуючи місцем для відпочинку, оздоровлення та домівкою для багатьох видів живих істот. 

Чинним законодавством передбачено можливість для фізичних та юридичних осіб отримати лісову ділянку в довгострокове тимчасове користування для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Водночас, користувачі лісових ділянок часто допускають порушення умов договору тимчасового довгострокового користування лісами шляхом здійснення будівництва без погодження з постійним лісокористувачем.

Велика палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, викладений у постанові від 07.05.2025 у справі № 902/111/24, що полягає в наступному.

Держава реалізує своє право власності на лісові земельні ділянки шляхом передання їх у постійне користування спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, а  право розпорядження – шляхом наділення відповідних суб’єктів владних повноважень, які діють від імені держави, правом розпорядження цими ділянками шляхом прийняття відповідних розпорядчих актів.

Обласні державні адміністрації (під час воєнного стану – військові) є органами, уповноваженим здійснювати від імені держави повноваження власника лісової ділянки, вчиняти дії щодо прийняття рішень про передачу лісової ділянки у постійне та тимчасове користування, а також є органами, уповноваженими на здійснення контролю за додержанням законодавства у  сфері лісових відносин. Отже, ОДА (нині – ОВА) має повноваження вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, які виникли із договору тимчасового довгострокового користування лісами, у тому числі вимагати припинення права тимчасового користування лісовою ділянкою шляхом розірвання договору в  судовому порядку.

При цьому вимога про розірвання такого договору є належним та  ефективним способом захисту і не потребує пред’явлення вимоги про знесення самочинного будівництва, якщо договором врегульовано повернення земельної ділянки та  приведення її в придатний для використання стан.