13 жовтня – всесвітній день обізнаності про синдром дефіциту уваги з гіперактивністю

За різними джерелами, СДУГ виявляється у 5–7% дітей шкільного віку в усьому світі. Хлопчики мають діагноз у 2–3 рази частіше, ніж дівчатка. Але це частково пов’язано з тим, що гіперактивні прояви у хлопців помітніші. У дорослому віці прояви зберігаються у 2,5–4% населення.

За неформальними оцінками спеціалістів, приблизно 5–6% українських школярів мають ознаки СДУГ, але лише невеликий відсоток офіційно проходить обстеження у дитячого психіатра чи невролога.

Основними симптомами СДУГ є:

• Неуважність: труднощі з концентрацією, забудькуватість, швидке відволікання, складність у завершенні завдань, погане планування.
• Гіперактивність: постійна рухливість, метушливість, надмірна розмовливість, нетерпимість до спокою.
• Імпульсивність: перебивання інших, труднощі з контролем емоцій, необдумані рішення, нетерплячість.

Існує 3 різні способи прояву СДУГ, залежно від того, які типи симптомів переважають:

• Неуважний тип прояву: людині важко організувати чи завершити завдання, звернути увагу на деталі або слідувати інструкціям чи розмовам, мають проблеми з увагою та концентрацією. Це може призвести до тенденції не помічати деталей або виконувати завдання. Людина легко відволікається або забуває деталі щоденних справ.
• Гіперактивно-імпульсивний тип прояву: людина вередує і багато говорить. Важко довго сидіти на місці (наприклад, за їжею або під час виконання домашнього завдання). Загальні тенденції – це вередування, переривання розмов чи уроків або нетерпіння. Менші діти можуть постійно бігати, стрибати або лазити. Людина відчуває неспокій і має проблеми з імпульсивністю. Імпульсивна людина може часто перебивати інших, відбирати щось у людей або говорити в невідповідний час. Людині важко чекати своєї черги або слухати вказівки. Людина з імпульсивністю може мати більше нещасних випадків і травм, ніж інші.
• Комбінований тип прояву: симптоми двох вищевказаних типів однаково присутні у людини. На додаток до гіперактивності вони можуть проявляти неуважність.

Як діагностується СДУГ? Діагноз ставить дитячий психіатр або невролог (у дітей); психіатр або психолог (у дорослих); використовують спостереження, анкетування, інтерв’ю з батьками/вчителями.

У більшості випадків СДУГ найкраще лікувати за допомогою комбінації поведінкової терапії та медикаментів. Для дітей дошкільного віку (4-5 років) із СДУГ рекомендовано поведінкову терапію, зокрема навчання для батьків, як першу лінію втручання перед спробою лікування. Те, що працює найкраще, залежить від дитини та сім’ї. Хороші плани лікування включатимуть ретельний моніторинг, подальші спостереження та внесення змін, якщо необхідно, на цьому шляху.

Бути здоровим важливо для всіх дітей і може бути особливо важливим для дітей із СДУГ. На додаток до поведінкової терапії та ліків, здоровий спосіб життя може полегшити дитині боротися з симптомами СДУГ. Ось деякі здорові способи поведінки, які можуть допомогти: розвиток звичок здорового харчування, таких як споживання великої кількості фруктів, овочів і цільного зерна та вибір нежирних джерел білка; участь у щоденній  фізичній активності залежно від віку; обмеження часу щоденного використання телевізора, комп’ютера, телефону та інших гаджетів; покращення сну (проблеми зі сном можуть бути симптомом самого СДУГ або побічним ефектом певних ліків для лікування СДУГ). Використання заснованих на доказах змін способу життя для максимально здорового сну може полегшити симптоми СДУГ.

Людмила ГОРІЗДРА, в. о. завідувача дитячого психіатричного відділення

КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР»