«Діти-поспішайки» – виклики та боротьба з народження

Вперше святкування Міжнародного дня передчасно народженої дитини відбулося в 2009 році – у цей день у Відні на площі Святого Михайла два професори університетської клініки Арнольд Поллак і Ангеліка Бергер запустили в небо одночасно 500 білих кульок – відповідно до кількості недоношених дітей, які народилися у Відні протягом року. А вже у 2010 році цей день широко відсвяткували 12 європейських країн. Ідея заснування Дня передчасно народжених дітей дала можливість публічно і широко заявити про існуючу проблему в суспільстві, про необхідність розв'язання проблем, з якими стикаються лікарі і сім'ї з передчасно народженими дітьми, допомогти їм знайти підтримку і розуміння.
Коли ми чуємо «діти-поспішайки», «ранні пташки», то відразу уявляємо крихітного передчасно народженого малюка. Незважаючи на значні досягнення в медицині, за останні десятиліття передчасні пологи залишаються невирішеною глобальною проблемою охорони здоров’я у всьому світі. Щорічно, приблизно 15 мільйонів дітей все ще народжуються занадто рано. Так, зокрема, частота передчасних пологів у США становить близько 12-13% і 5-9% в багатьох інших розвинених країнах. В Україні таких дітей народжується до 20 тисяч щороку (кожна 12 дитина).

Причини передчасних пологів дуже різноманітні як з боку матері, так і з боку дитини. А саме слово недоношеність узагальнює ті проблеми, з якими стикаються ці діти: незрілість усіх їхніх органів, як анатомічних (органи не повністю сформовані), так і функціональних (вони ще не виконують своїх нормальних функцій). Це «ненормальний» стан (занадто ранній) незрілих органів, який потребує спеціалізованого догляду.

Життя недоношеної дитини в перші тижні або перші місяці дуже складне. Вилучене з середовища, яке відповідає стану плода, середовища матки – рідкого захисного середовища, температура якого ідеально регулюється та забезпечує обмежену сенсорну стимуляцію – ранні пологи занурюють недоношеного, у той час, коли він фізіологічно не готовий, у невідповідне середовище. Саме тому в цей період є вкрай важливим максимально злагоджена допомога, яка включає в собі, як і суто медичні аспекти, так і організацію догляду за даною категорією дітей.

Адже з перших хвилин життя вони стикаються з складними викликами, які треба побороти. Одним з найважливіших з них є проблема з підтримкою самостійного дихання. Більшість недоношених дітей потребують допомоги, щоб почати дихати при народженні.

Також у цих малюків нестабільна терморегуляція (здатність підтримувати стабільну температуру тіла). Саме тому дуже важливо забезпечити стабільний температурний режим, використовуючи додаткові методи обігріву (поліетиленові пакети або термозберігаючі сумки в пологовій залі, дитячі шапочки, ковдри, обігрівачі, інкубатори), застосовувати у виходжуванні методи за програмою Kengaroo Mother Care і підтримку годування, що за даними досліджень може вдвічі знизити смертність немовлят вагою <2000 г.

А больові відчуття, що супроводжують передчасно народжених дітей з перших хвилин життя (різке яскраве світло, голосні звуки, постановки зондів для годування, периферичних катетерів, інтубаційних трубок) залишають стійкий відбиток на подальшому розвитку. Адже навіть найменші малюки здатні продемонструвати відповідь на больові подразники. Спостережні дослідження виявили в середньому від 7 до 17 інвазивних процедур, що спричиняють біль, на одного новонародженого в день. Якщо недоношена дитина відчуває біль, то уважне та терпляче спостереження досвідченого медичного персоналу дає змогу оцінити його та відреагувати на нього відповідним лікуванням, що включає в себе нефармакологічні методи (правильне сповивання, метод «кенгуру», соски, введення 24%-го розчину сахарози, зниження дії подразників зовнішнього середовища) і фармакологічні препарати.

Також через свої фізіологічні особливості передчасно народжені діти мають підвищений ризик інфекцій. Саме додаткова увага до догляду за шкірою, гігієнічний догляд за нею та пуповиною, миття рук та інші засоби гігієни профілактують виникнення інфекцій у передчасно народжених дітей. Труднощі з годуванням включають в себе не лише здатність засвоювати їжу, регулювати ковтання та смоктання, а й забезпечення «доганяючого» зростання, щоб компенсувати відставання від своїх однолітків, які народилися вчасно, в майбутньому.

Не менш важливим аспектом успішного виходжування передчасно народжених немовлят є максимальне сприяння розв’язанню соціально-психологічних проблем, пов’язаних з народженням недоношеної дитини. Зі збільшенням масштабів інтенсивної терапії новонароджених надзвичайно важливо зосередитися на подальшому спостереженні та підтримці сім’ї. Адже сім’я знаходиться в центрі догляду за немовлям. Батьки з самого початку повинні приймати максимальну участь в догляді за ним та бути повідомлені про негативні поведінкові сигнали на будь-які подразники, ознайомлені з методами заспокоєння малюка. Психологічна підтримка батьків дуже важлива, бо вони перебувають під впливом травматичного досвіду, що здатний спричинити гострий стресовий розлад та/або посттравматичний синдром. Такі розлади можуть мати негативний вплив на майбутній розвиток немовляти. Раннє втручання у вигляді навчання батьківству та корекції поведінки, сфокусовані на покращенні саморегуляції, зменшують симптоми психологічної травми у матерів, що пережили передчасні пологи.

Однак, незважаючи на всі виклики, що виникають перед цими маленькими «героями», при правильному медичному супроводі дуже високі шанси, що з віком всі проблеми залишаться в минулому.

Оксана Коробка, кандидат медичних наук, лікар-педіатр-неонатолог Центру спеціалізованої педіатричної допомоги, заступник головного лікаря з педіатричної допомоги КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»