Європейський вектор для Полтавщини: Німецька модель прозорого ринку землі та розвитку громад

Разом із колегами з Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Верховної Ради України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, освітніх і дорадчих установ, фахових асоціацій, обласних адміністрацій та пілотних громад проєкту APD, було вивчено інструменти, які забезпечують Німеччині статус однієї з найбільш впорядкованих аграрних економік Європи.

Ключовою метою поїздки було вивчення механізмів, які можна імплементувати в Україні в умовах євроінтеграції та повоєнного відновлення. Програма візиту охоплювала чотири стратегічні напрямки.

1. Еволюція управління державними землями: від продажу до сталого орендного землекористування (Досвід BVVG)

Делегація вивчила роботу BVVG (Товариства з управління та реалізації земель), яке адмініструє державні сільськогосподарські та лісові угіддя на території колишньої НДР.

Зміна стратегії (Фаза IV): Німецькі колеги поділилися важливим кейсом: з кінця 2021 року Німеччина фактично зупинила приватизацію державних земель. Нова стратегія фокусується на довгостроковій оренді (стандартний термін – 12 років).

Пріоритет сталості: При проведенні тендерів на оренду вирішальним фактором стає не лише ціна, а й екологічність. Перевага надається органічним господарствам та тим, хто дотримується принципів сталого розвитку.

Антикорупційний щит: У BVVG діє жорстка система комплаєнсу. Віктор Скриль відзначив ефективність «принципу чотирьох очей» (кожне важливе рішення візують мінімум двоє співробітників), регулярної ротації кадрів на відповідальних посадах та чіткого розмежування функцій оцінки землі та її продажу/оренди.

Цифровізація контролю: Використання сучасних GIS-систем дозволяє моніторити стан кожного гектара, автоматично відстежувати терміни договорів та надходження платежів без «людського фактору».

2. Захист місцевого фермера та регулювання ринку (Досвід LGSA)

У Земельній установі Саксонії-Ангальт (LGSA) українська сторона ознайомилася з дієвими запобіжниками проти знелюднення села та земельних спекуляцій.

Право першочергового викупу: Це унікальний механізм захисту аграріїв. Якщо землю сільськогосподарського призначення намагається купити особа, яка не є фермером (наприклад, інвестиційний фонд), держава через LGSA може втрутитися в угоду, викупити цю ділянку і передати її місцевому фермеру, який потребує розширення угідь.

Консолідація земель: Було представлено практичний кейс проєкту «Вайсенширмбах» (площа 2555 га). Завдяки процедурі консолідації розрізнені ділянки («шахматку») об’єднують у єдині масиви, що дозволяє фермерам суттєво знизити витрати на логістику та обробіток, а громаді – оновити мережу польових доріг та гідротехнічних споруд за кошти проєктів.

Прозорість цін: Ринок жорстко регулюється – угоди не затверджуються, якщо ціна викривлена (суттєво вища або нижча від ринкової), що унеможливлює спекуляції.

3. «Цифрові близнюки» та інфраструктура даних (Досвід LVermGeo)

Візит до Державного управління з геодезії й геоінформації (LVermGeo) продемонстрував майбутнє кадастрових систем.

Система ALKIS: Німецький кадастр поєднує графічні дані (карти) з детальною семантичною інформацією (власники, тип використання, оцінка). Це гарантує непорушність права власності.

3D та 4D моделювання: Фахівці LVermGeo презентували концепцію «Цифрових близнюків». Це віртуальні копії територій, які дозволяють моделювати різні сценарії: від зон можливого підтоплення (що критично для агросектору) до поширення шуму чи планів забудови.

Open Data: Відкритість геоданих для бізнесу та громадян стимулює розвиток сервісів та інвестиційну привабливість регіону.

4. Розвиток сільських територій: ініціатива знизу

Окремий блок візиту був присвячений програмам ЄС LEADER та CLLD.

Підхід «знизу вгору»: Громади Саксонії-Ангальт самостійно створюють локальні групи дій, пишуть стратегії та вирішують, куди спрямувати фінансування – чи то на реконструкцію молодіжного центру, чи на створення еко-туристичного маршруту. Роль держави – лише допомогти та профінансувати, а не нав’язувати рішення «згори».

Підсумки для Полтавщини

За словами Віктора Скриля, німецький досвід підтверджує: ринок землі працює на суспільство лише за умови сильних регуляторних інституцій.

«Ми побачили працюючу модель, де держава не просто фіксує право власності, а активно формує структуру агровиробництва, підтримуючи саме тих, хто живе і працює на землі. Для Полтавщини, як лідера аграрної галузі, критично важливо впровадити інструменти консолідації земель та посилити цифровізацію управління ресурсами громад. Прозорість та автоматизація процесів, які ми бачили у BVVG – це той стандарт, до якого ми маємо прагнути,» – підсумував Віктор Скриль.

Отримані матеріали та контакти стануть підґрунтям для розробки регіональних програм підтримки агросектору та вдосконалення земельних відносин на рівні громад області.