В Україні провели дослідження самооцінки стану ментального здоров’я отримувачів послуг та спроможності надавачів на рівні громад

Такі дані отримано під час дослідження самооцінки стану ментального здоров’я отримувачів послуг та спроможності надавачів на рівні громад, яке відбулося в межах Регіональної координації «Ти як?».

Регіональні координатори та консультанти в громадах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олена Зеленська – за підтримки Координаційного центру КМУ провели опитування у 86 громадах по всій країні.

Загалом у дослідженні взяли участь майже 27 000 респондентів. Збір даних здійснювався у гібридному форматі: через спільноти в соцмережах, розсилки та паперове анкетування безпосередньо в установах та закладах громади, зокрема у ЦНАПах, закладах освіти, культури та охорони здоров’я.

До опитування надавачів послуг долучилися понад 8 000 фахівців із 20 регіонів. Більшість респондентів – жінки віком від 25 до 60 років, які працюють у сфері освіти. Серед майже 19 000 отримувачів послуг переважають жінки середнього віку (36-60 років) із центральних та північних областей України.

Дослідження показало, що фахівці, які працюють в умовах найвищого навантаження, за останній рік відчули і найрізкіші зміни: для 43% навантаження зросло суттєво, ще для 20% – помірно. Лише у 37% воно залишилося стабільним.

Шукаючи шляхи підтримки фахівців, важливо враховувати, що вже допомагає їм відновлюватися. Спільним ресурсом для 35% опитаних є сім’я та спілкування, ще для чверті – хобі, сон або прогулянки. Водночас існують помітні галузеві відмінності: якщо майже половина працівників культури відновлюються через творчість, то серед медиків цей показник удвічі менший – для них головним способом боротьби зі стресом є спокій та тиша.

Водночас система поступово нарощує спроможність. Понад 80% надавачів послуг пройшли хоча б одне профільне навчання – з першої психологічної допомоги, курс ВООЗ mhGAP або тренінги з роботи з ветеранами. У ветеранській та молодіжній сферах, а також серед громадських організацій цей показник перевищує 90%. У соціальному секторі, освіті та охороні здоров’я він становить 80-90%, тоді як у сфері культури, спорту та серед фахівців, що працюють з ВПО, – близько 65%.

Навчання безпосередньо пов’язане з відчуттям професійної впевненості – їхньою здатністю розпізнавати психологічні стани та знанням алгоритмів перенаправлення. Серед фахівців, які пройшли всі три типи тренінгів, рівень впевненості сягає 84%. Для порівняння: у групі без жодного навчання цей показник становить лише 18,5%. Найбільший приріст впевненості у вміннях дає курс ВООЗ mhGAP (+36%), тоді як тренінги з роботи з ветеранами додають +26%.

Окремий розділ дослідження присвячено обізнаності фахівців щодо роботи колег у громаді. Найвищий рівень обізнаності - у ветеранській сфері (82%), соціальному секторі (78%) та громадських організаціях (75%). Серед закладів, які респонденти називають найчастіше, – медичні установи. Водночас Центри життєстійкості посіли друге місце за впізнаваністю, що робить їх природними точками входу для сервісів ментального здоров’я у громадах.

Опитування отримувачів виявило чітку вікову траєкторію емоційних станів. Якщо в молодіжному середовищі домінує здатність до відновлення, то в групі 60+ цей ресурс помітно вичерпується. З віком головною фоновою емоцією стає сум: від 52% серед дітей до 64% у старших людей. Страх найменш притаманний малечі (25%), але серед дорослих він стабільно високий - близько 46%. При цьому молодь навіть у стресі значно частіше зберігає здатність радіти (70%), тоді як серед людей старшого віку цей показник падає до 20%.

Близько третини респондентів уже мають досвід отримання послуг у сфері ментального здоров’я. Стабільно високий рівень задоволеності демонструють заняття з творчості та індивідуальна робота з психологом або психотерапевтом (60%). Також люди користуються групами підтримки, спортивними заняттями, форматами «Рівний - Рівному», релігійними спільнотами, звертаються до психіатрів та сімейних лікарів, які працюють згідно з ВООЗ mhGAP.

Важливо відзначити: відсутність звернень не означає відсутність потреби. Серед 65% респондентів, які не отримували послуги з ментального здоров’я, кожен третій перебуває у стані високого стресу. Понад половина респондентів готові звернутися по допомогу, але головною перешкодою залишається брак інформації про доступні сервіси у громаді.

Для 65% отримувачів послуг головним джерелом підтримки залишається родина. Далі за значущістю йдуть друзі та знайомі, а також партнери й подружжя, однак роль цих зв’язків помітно змінюється з віком. Уже серед підлітків кожен четвертий намагається впоратися з проблемами самостійно. А для людей старшого віку зростає значення церкви, тоді як роль дружніх і партнерських стосунків поступово зменшується.

#тияк