130 років від дня народження композитора Іллі Віленського

Ілля Аркадійович Віленський народився 1896 року в місті Кременчук у родині інженера. З дитячих років він захоплювався мистецтвом, любив літературу, відвідував театральні вистави, але найбільше його приваблювала музика. Юнак не пропускав жодного концерту, особливо відомих виконавців, які гастролювали у Кременчуці, серед них С. Рахманінов та А. Рубінштейн.

Протягом 1914-1918 років навчався у Петроградській консерваторії по класу фортепіано у О.Вінклера, а по класу композиції у викладача В.Калафат. Після закінчення навчання переїхав до Києва, де виступив одним із ініціаторів створення Київської філармонії, симфонічного оркестру, Театру юного глядача, Третьої музичної профшколи у Києві, Театру Червоної Армії у Харкові.

У 1937-1941 роках Віленський був художнім керівником Ансамблю танцю України, головою військово-шефської комісії Спілки композиторів України. У 1938 році йому присвоєно звання «Заслужений артист Української РСР». У 1947 році за вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва митцю було присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР.

Ілля Аркадійович працював у різних жанрах. Свою першу оперу «Горбоконик» композитор написав у 1936 році. Як вказують дослідники, на той час опера з такою самою назвою була написана композитором-емігрантом К.Агренєвим-Слов’янським, але обидва митці, зрозуміло, нічого не знали один про одного. «Горбоконик» І.Віленського схвально прийняла публіка, а опера Агренєва так і залишилася у партитурах – поставити її не встигли.

Серед основних творів митця – опера для дітей «Івасик-Телесик» (1949), балет «Свято врожаю» (1948), музичні комедії «Сорочинський ярмарок» (1936), «Літа молодії» (1959), сюїти для симфонічного оркестру та оркестру народних інструментів («Українська», «Танцювальна»), п’єси для струнного квартету і для фортепіано, 4 п’єси для баяна і 10 дитячих музичних п’єс. У свій час відомими були його пісні на слова Максима Рильського, Олеся Гончара, Сави Голованівського та інших: «Моя Україна», «Пісня про рідну землю», «Пісня комбайнера», ліричні «Біла вишня», «Біля озера» та багато інших.
Є у творчому доробку нашого земляка і музика до кінофільмів: «Трансбалт» (1930), «Генеральна репетиція» (1931), «Висота №5» (1932) «Шельменко-денщик» (1957), «Проста річ» (1958).

Діяльність мистця поєднувала композиторську творчість із активною організаційною роботою, що сприяло формуванню інституційної основи українського музично-театрального життя ХХ століття.

Ілля Віленський пішов з життя 28 лютого 1973 року у Києві.