22 квітня 2026, 17:20
Високий рівень споживання алкоголю підтверджується і на національному рівні. За результатами опитування дорослого населення України, проведеного Центром громадського здоров’я у 2024 році, 72% населення вживали принаймні один стандартний алкогольний напій* протягом року. З них 2,8% робили це щодня.
* один стандартний алкогольний напій — 350 мл пива, 150 мл вина, 50 мл міцних спиртних напоїв (горілка, настоянка тощо).
Через вплив на фізіологію людини при гострому сп’янінні, хронічному вживанні та залежності алкоголь пов’язують із більш ніж 200 захворюваннями та розладами — 40 із них були б значно менш поширеними, якби не вживання алкоголю.
Алкоголь вважається ключовим чинником смертності від інфекційних і неінфекційних захворювань, зокрема хвороб травної системи, навмисних і ненавмисних травм.
Печінка — особливо вразливий орган до впливу алкоголю. Усі алкогольні напої містять етанол (етиловий спирт), який розщеплюється саме в печінці. У процесі метаболізму етанолу утворюються токсичні сполуки, які пошкоджують печінку, внаслідок чого розвиваються три типи захворювань:
Це стан який виникає, коли регулярне вживання алкоголю призводить до порушення обміну жирів. Замість розщеплюватися в гепатоцитах (клітинах печінки) жири накопичуються в печінці в аномальній кількості та порушують її функції.
Стеатоз розвивається приблизно у 80–90% людей, які систематично, тобто щоденно вживають 60 г чистого спирту — це 1,5–2 л пива або 200 мл міцного алкоголю (горілка, віскі, джин, ром, текіла, бренді, абсент, лікер).
Симптомів більшість людей із жировою дистрофією печінки не мають, хоча у них може бути збільшена печінка або легкий дискомфорт у верхній правій частині живота.
Найкращий спосіб запобігти цій хворобі або відновити функції печінки, враженої жировою дистрофією, — контролювати вживання або повністю відмовитися від вживання алкоголю.
Це запалення печінки, яке розвивається через токсичний вплив продуктів розпаду етанолу. Внаслідок цього процесу відбувається загибель клітин печінки та їхнє заміщення сполучною тканиною. Розвивається приблизно у 10–35% людей при надмірному вживанні алкоголю.
Симптоми алкогольного гепатиту включають жовтяницю (пожовтіння очей та шкіри), втрату апетиту, втому. У разі погіршення стану можливі атрофія м’язів та накопичення рідини в черевній порожнині (асцит).
Це незворотне пошкодження печінки через рубцювання тканин печінки. Цирозу передує фіброз, стадія, що може тривати роками, проте швидкість її прогресування індивідуальна.
Цироз розвивається у 8–20% людей при надмірному вживанні алкоголю і з часом може призвести до раку печінки (гепатоцелюлярна карцинома).
Поряд із алкоголем серйозну небезпеку для печінки становлять вірусні гепатити В і С (далі — ВГ, ВГВ і ВГС). Це підступні інфекції, які мають безсимптомний перебіг і поступово ушкоджують печінку. Без своєчасного виявлення і лікування ВГ ведуть до розвитку фіброзу, цирозу та раку печінки.
Дослідження продемонстрували зв’язок між вживанням алкоголю та підвищеним ризиком інфікування ВГВ і ВГС. Як і вірусні гепатити, алкоголь пошкоджує клітини печінки. Поєднаний вплив алкоголю та ВГ створює додаткове навантаження на печінку, що може прискорювати розвиток фіброзу, цирозу та інших ускладнень.
1. Відмовтесь від вживання алкоголю.
2. Пройдіть тестування на вірусні гепатити В і С — це безоплатно і конфіденційно. Для цього зверніться до свого сімейного лікаря або до закладу охорони здоров’я, де проводять тестування. Мапа таких закладів доступна за цим посиланням.
Підпишіться, щоб отримувати листи.