Архівісти представили документальну виставку до Дня пам’яті жертв політичних репресій

Архівні документи свідчать, що більшовики одразу після жовтневого перевороту 1917 року взяли курс на політичний терор, більш відомий як «червоний терор». Для виконання масштабних репресивних завдань у різні періоди існування радянської влади створювалися ВУЧК-ДПУ-УНКВС-КДБ, які постійно «удосконалювали» свою роботу.

Документи зі звинувачувальних справ, матеріали періодичних видань, ілюстративні матеріали розповідають, що маховик репресій торкнувся фактично усіх верств місцевого населення – репресії і терор стали головною зброєю Москви на шляху ліквідації своїх політичних опонентів (передовсім колишніх очільників української революції), усіх так званих неблагонадійних та підозрілих осіб (куркулів, священнослужителів, представників національної інтелігенції), різного плану «шпигунів», для побудови підвалин соціалістичного ладу. Серед репресованих осіб родичі С. В. Петлюри, представники національної культури: письменники О. І. Ковінька, П. Й. Капельгородський, політичний і громадський діяч, професор В. О. Щепотьєв, етнограф, культуролог, мистецтвознавець Я. О. Риженко, правозахисниця Оксана Мешко та ін. Окремі публікації «Викрито націоналіста-дворушника» у газеті «Більшовик Полтавщини» (1934 р.), «До кінця викрити рештки націоналістичної контрабанди в педінституті» у газеті «Більшовик Полтавщини» (1934 р.) свідчать наскільки цинічно діяла система проти тих, хто мав власну думку і публічно не виголошував владі свою лояльність. Людей виключали з партії, позбавляли посад і незабаром репресовували.

Крім того, радянська влада всіляко намагалася приховати сліди своїх злочинів – забороняла доступ до відповідних архівів, а місця поховань робила «режимними об’єктами» КДБ та розрівнювала бульдозерами.

Серед найбільших злочинів системи – депортація цілих народів. У ці дні відзначаємо 82-гі роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова. 18 травня 1944 року розпочалася спецоперація військ НКВС зі звільнення Криму від корінного населення. Було вивезено понад 190 тисяч кримських татар. Водночас з Криму депортували понад 40 тис. болгар, вірмен, греків, турків і ромів.

Сьогодні рф є наступницею цих людиноненависницьких практик – вона виправдовує сталінський режим, удосконалює свою репресивну політику, жертвами якої уже в ХХІ ст. стали десятки тисяч українців на окупованих територіях.

Наш незламний спротив – від «Розстріляного відродження» до сучасних героїв – цементує одну непохитну істину: український дух неможливо знищити. Дух Свободи є для нас найвищою цінністю.

Виставку можна переглянути за лінком: https://poltava.archives.gov.ua/vystavky-on-line/category/97-represovana-ukraina-rehionalnyi-vymir-do-dnia-pamiati-zhertv-politychnykh-represii