#СтопБулінг: як діє закон про протидію цькуванню в Україні

#СтопБулінг: як діє закон про протидію цькуванню в Україні

Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ підрахував, що 67% українських школярів стикалися з проблемою булінгу, і з кожним роком бійки між дітьми стають все більш частими і жорстокими. Тому Міністерство юстиції України розробило покрокову інструкцію, як зупинити цькування у школах. Крім того, внесено зміни до законодавства та передбачено відповідальність за знущання над однолітками.

Проте до кого звертатися за захистом та що чекає на малолітніх агресорів і їхніх батьків, розповіли у Головному територіальному управлінні юстиції у Полтавській області.

Зокрема, якщо дитина постраждала від булінгу, юристи радять:

- звернутися до класного керівника, шкільного психолога, завуча або директора школи;

- написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво закладу освіти несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини;

- якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему – звернутися до поліції;

- звернутися за консультацією на Національну дитячу «гарячу» лінію 116 111;

- звернутися до єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги 0800213103.

«Відповідальність за дії дитини, доки їй не виповнилося 18 років, несуть батьки. Якщо вона вчиняє насильство над іншими, батьків можуть притягнути до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності. Хоча за нанесення тілесних ушкоджень, побої, крадіжки та грабіж відповідати доведеться кривднику, навіть до досягнення повноліття», - наголосила перший заступник начальника юстиції Полтавщини Дар’я Бриндак.

На законодавчому рівні внесені зміни до ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відтепер:

- за булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють, у вигляді штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин;

- якщо діяння вчиняється групою малолітніх або неповнолітніх осіб віком від 14 до 16 років або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то на батьків або осіб, які їх замінюють, накладаються штраф від ста (1700 грн) до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

«Адміністративна відповідальність встановлена і для керівника закладу освіти за неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки цькування учасника освітнього процесу у вигляді штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) або виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку», - зауважила Дар’я Бриндак.

5 лютого 2019 року було прийнято перше судове рішення за фактом цькування у школі. А станом на сьогодні судами було розглянуто вже 166 справ про булінг, із них 10 - про кібербулінг у соціальних мережах (найчастіше Інстаграм) та месенджерах (Вайбер, Телеграм).

Із загальної кількості розглянутих справ:

✔ у 86 справах було винесено рішення про накладення стягнення: в 6 випадках – попередження, в 8 випадках – громадські роботи, в 1 випадку – зобов’язання публічно вибачитись, в 71 випадку – штраф;

✔42 справи відправлено на доопрацювання до органів поліції;

✔ 26 справ було закрито у зв’язку з відсутність складу

правопорушення або спливом строку притягнення до відповідальності;

✔ 12 справ суд закрив, обмежившись усним зауваженням.

«Як бачимо судова практика є і це лише початок. Я вважаю, що в XXІ столітті немає місця такому ганебному явищу, як булінг, особливо між однолітками. З підростаючим поколінням потрібно відверто спілкуватися, не приховувати, що дії підлітків можуть бути визнані насильством, за вчинення якого доведеться відповідати», - сказала Дар’я Бриндак.