13 листопада 2019, 17:56
Живі історії людей: у Полтаві презентували проект "Голоси. Загублений світ"
У Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського презентували проект «Голоси. Загублений світ», автори якого намагаються якомога більше поспілкуватись із жителями Полтавщини та зберегти усні історії цікавих людей.
Автор проекту, журналістка й письменниця Інна Дідик говорить, що деяким героям майже по 100 років, як ось Любові Шевченко з Великобагачанського району 92 роки чи Ганні Бережній з Глобинщини 98.
«Це живі усні історії людей, дехто з них молодший за інших. Але переважно це документальні історії, їхні спогади про різні події життя – голод, війну, розбудову, особисті життєві ситуації, переселення. Це приватні історії людей, які так чи інакше пов’язані з історією нашої України».
Реалізують проект ГО «Центр культури та розвитку «Горизонт» спільно з Полтавською обласною організацією НСПУ за підтримки Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА та Полтавської облради. Проект посів 3-є місце конкурсу програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для реалізації яких необхідна фінансова підтримка за рахунок коштів обласного бюджету. За рахунок фінансування авторам вдалось здійснити поїздки у села Полтавщини, бо такі герої живуть саме там.
Більшість із героїв «Голосів» - прості селяни (Любов Шевченко, Марія Свячена), також є письменники (Юрій Роговий), колишні наукові працівники (дендролог Катерина Сич), вчителі (Уляна Демченко, Ганна Бережна), майстри народної творчості (гончар Василь Омеляненко, вишивальниця Леся Донос).
Інні Дідик вдалось поспілкуватись із Уляною Демченко, яка проживає у селі Тарадинці Лубенського району. Саме вона була вчителькою письменника Василя Симоненка.
“Усі його любили. Коли він до нас прийшов, директором був Барабаш, він ще й мене вчив. Так він Симоненка називав Василько. Як тільки в клас заходить, каже: “Ну, Василько, як у тебе діла?” Василю дуже подобалось у Тарандинцях. Оце виходить вчитель із класу, як урок закінчиться, то він обов’язково за ним, як мишка, ото так біжить за ним. Куди ото вчитель, туди й він і все допитується, допитується, ну, всім цікавився”, – зі спогадів Уляни Демченко.
Із сюжетами і записами проекту «Голоси. Загублений світ» можна ознайомитись на сайті golosy.ltava.org.
Підпишіться, щоб отримувати листи.