2 травня – День немовляти

2 травня – День немовляти

Як перші години після пологів впливають на подальше життя і здоров’я, розповіла лікар-педіатр консультативної поліклініки КП «Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня ПОР» Ольга Герасименко.

Вагітність, пологи, материнство – все це етапи особистого росту жінки, а роль матері – вершина шляху, унікальне явище. Результатом пологів є народження не тільки дитини, а й жінки, яка пізнала материнство.

Ідеальною є ситуація, коли, реалізуючи інстинкт продовження роду, жінка знаходить себе у шлюбі і згодом стає щасливою мамою. Аби успішно виносити і народити дитину, іноді доводиться долати багато перешкод. Та це –лише початок шляху материнства, адже успішний розвиток малюка багато в чому залежить від якості догляду одразу після народження, коли мама й дитя, будучи формально розділеними, функціонально ще лишаються єдиним цілим.

Надзвичайно важливим фактором є ранній і тривалий післяпологовий шкірний контакт із немовлям, який обов’язково має супроводжуватись прикладанням до грудей. Це сприяє налагодженню лактації в матері, гармонізації психічного та соматичного стану новонародженого, заспокоює його, зігріває.

Відбувається інтуїтивний незримий зв’язок матері з дитиною, що виникає відразу після пологів і дозволяє їй у майбутньому на підсвідомому рівні розуміти невербальні сигнали дитини, аби задовольнити її потреби.

Жінки, які провели зі своїми новонародженими дітьми не менше години після пологів, здатні впізнати їх за запахом, голосом, тактильно. Дитина здобуває впевненість у тому, що її сигнали про допомогу будуть почуті, а мама набуває здатності розуміти їх.

Тому практику розлучення матері й дитини одразу після пологів на сьогодні визнано глибоко помилковою.

Важливо після народження прикласти немовля до грудей матері. Окрім функції насичення дитини, годування грудьми має особливе значення для спілкування. Тільки грудне молоко здатне захистити організм дитини від несприятливої дії довкілля і забезпечити її біологічний та емоційний розвиток.

Грудне молоко є найкращою природною їжею для дитини. Його не може замінити жодна найдорожча молочна суміш.

Коли мама й немовля єднаються в ситуації годування, відбувається ініціація людських відносин, формується модель ставлення дитини до об’єктів оточення та до світу в цілому.

Уже в перші хвилини життя діти відрізняють материнський голос від інших, формується здатність визначити таку відстань до матері, яка дає почуття відносної безпеки. Критерієм захищеності є можливість ефективно сигналізувати про свої потреби хлюпанням і оперативно отримувати догляд.

Якщо мама опиняється за межами визначеної відстані і стає реально чи уявно недоступною, малюк діє згідно з рефлекторними поведінковими сценаріями, спрямованими на швидке відновлення близькості. Страх втратити маму може викликати паніку і, якщо потреба у близькості надто часто повторюється, то й після відновлення близькості дитяча тривога лишається на високому рівні, поступово перетворюючись із ситуаційної реакції на особистісну рису.

Найпростіший спосіб заспокоїти немовля полягає в тому, щоб взяти його на руки й притиснути до грудей. Навіть найбільш крихітні діти чутливі до того, як їх тримають на руках.

Іноді малюки перестають плакати навіть чуючи запис звуків працюючого серця, адже під час внутрішньоутробного розвитку дитина постійно чує шум руху крові в черевній аорті та стукіт биття материнського серця. Описана поява позитивних емоцій на обличчях дітей, котрим під час експерименту давали можливість всього лише послухати запис звуків, максимально схожих на внутрішньоутробні.

У випадку розлучення немовляти з матір’ю в перші години після народження в майбутньому позначається на її психічному розвитку.

Позбавлення контакту з матір’ю призводить до погіршення роботи зорового аналізатора, порушення процесу становлення, орієнтування у просторі, терморегуляції, робить немовля більш уразливим.

Малюки надзвичайно чуттєво реагують на стан матері, а з відчуттям близькості до неї пов’язаний розвиток їх психічних та моторних функцій. Тому в перші місяці життя дитина обов’язково має бути оточена турботою і доглянута, навіть якщо вона народжується доношеною, соматично здоровою.

Експресивні мами, здатні чутливо реагувати на сигнали з боку дитячого організму, позитивно впливають на немовлят, ефективно тамуючи їх тривогу, обумовлену потребою в комфорті й безпеці. Відчувши впевненість у своїх силах, дитина починає безтурботно займатися дослідженням навколишнього світу, навчатися, адаптуватися до нових реалій. Опираючись на відчуття власної безпеки, немовля поступово збільшує відстань, на яку спокійно відпускає маму, починає діяти все більш самостійно, не боїться експериментувати. У подальшому житті це стає базою для розвитку таких особистісних рис, як впевненість у собі, відкритість до нового, сміливість та самодостатність.

Неправильна організація догляду на етапі раннього післяпологового періоду може створити хронічну психотравматичну ситуацію, що перешкоджає подоланню тривоги. Почуття незахищеності вимагає спрямовувати основну діяльність на спроби відновлення близькості. Результатом можуть стати порушення процесу адаптації, відхилення й затримки психомоторного розвитку.

Спілкування із ригідними мамами, які неохоче беруть малюків на руки і приховують свої емоції («матері з дерев’яними обличчями») заважає розвитку психічних функцій дитини. У таких немовлят не формується безпечна форма прихильності до матері і це не дозволяє їм повноцінно досліджувати навколишній світ та пізнавати його. Вони виглядають сумними, млявими або, навпаки, надмірно збудливими. Ще не досягнувши однорічного віку, такі діти уже вирізняються тим, що менше виявляють позитивні, яскраві емоції, виглядають надто зануреними у себе, мають труднощі із концентрацією уваги та низький рівень загальної активності.

Гармонійний розвиток немовляти після народження залежить від стосунків «мама-дитя» та сприяє не лише зміцненню здоров’я, але й емоційному та інтелектуальному розвитку малюка.