«Послаблення карантину не є його відміною. Особливо – для людей із проблемами серця та судин», – Катерина Яременко

«Послаблення карантину не є його відміною. Особливо – для людей із проблемами серця та судин», – Катерина Яременко

Попри пом'якшення обмежувальних заходів в Україні, карантин продовжується. Про загрози і ризики для людей із серцево-судинними захворюваннями під час епідемії коронавірусної хвороби говоримо з лікарем-інфекціоністом відділення повітряно-краплинних інфекцій КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» Катериною Яременко.

Катерино Володимирівно, для яких груп ризику коронавірусна інфекція є найбільш загрозливою?

Зі свого досвіду можу стверджувати, що люди із складною серцевою патологією – чи вродженою, чи набутою – дійсно коронавірусну інфекцію переносять важче. Вірус впливає на серцево-судинну систему опосередковано: запускає механізми, що призводять до загострення і напруження хронічної патології. На цьому фоні вивести пацієнта із захворювання набагато важче: потрібно компенсувати серцеву, бронхолегеневу недостатність. У деяких випадках це призводить до летальних випадків. Особливо серед пацієнтів старше 60 років, людей передпенсійного віку. 

За даними ВООЗ, Міністерства охорони здоров’я України, згідно з публікаціями вітчизняних та зарубіжних авторів найбільш вразливою категорією до COVID-19 є люди із серцево-судинними захворюваннями, недугами бронхо-легеневої системи, хронічним обструктивним захворюванням легень. До груп ризику також належать курці, пацієнти з вродженими патологіями, ожирінням, цукровим діабетом, онкологією.

Якими є перші підсумки послаблення карантину?

Послаблення карантинних заходів до спалаху коронавірусної інфекції у місті Полтаві не призвело. Важливо цю тенденцію зберегти. Так, окремі випадки захворювання продовжують фіксувати, але по деяких інших областях картина значно гірша.  

Як саме запобігти поширенню інфекції в умовах пом’якшення карантинних заходів?

Послаблення карантину не є його відміною. Особливо для людей із проблемами серця та судин, іншими серйозними хронічними недугами.

Слід дотримуватися вимог правильного носіння маски. Вона має широко розміщуватися на обличчі, прилягати до нього щільно, зокрема – до перенісся. Те, що у громадському транспорті іноді ніс пасажира стирчить поверх маски, вже спровокувало в соцмережах чимало карикатур і жартів. Згодна, складно носити маску, наприклад, людям в окулярах. Або коли не уникнути місця скупчення людей. Але ті, хто переніс коронавірусну хворобу, знають, що насправді важко дихати не здоровій людині у масці, а хворому на коронавірус – без маски.

При цьому не забувайте, що одноразова маска розрахована не більш як на три години носіння. Інакше відбувається її обсіменіння бактеріями й вірусами і дихати крізь неї в такому разі – шкідливо для організму. Якщо ж маска призначена для багаторазово використання, її потрібно пропрасовувати під парою кожні 2-3 години.

Коронавірус змусив нас згадати про соціальну дистанцію, «кашлевий етикет». При чханні чи кашлі неправильно закривати обличчя (ніс, рот) долонями. Чхати треба в лікоть, не розповсюджуючи інфекцію навколо себе. Не торкайтеся брудними руками обличчя. Повернулися з вулиці – мийте руки. Сідаєте до столу – мийте руки. Вийшли з громадського транспорту – обробіть руки антисептиком. Це стовідсотково не захистить, але якась частина вірусів і бактерій під дією антисептика загине.

Насамкінець Ваші поради на час епідемії людям із проблемами серця та судин?

За хронічною серцево-судинною патологією треба спостерігати постійно, чітко контролювати свій стан, особливо – під час епідемії. Навіть якщо самопочуття покращилося, не можна припиняти прийом призначених антигіпертензивних препаратів. І, якщо симптоми посилюються або призначені препарати вже не допомагають, обов’язково коригувати лікування з фахівцем. Пацієнтам із серцево-судинними проблемами потрібні свіже повітря, піші прогулянки, помірні фізичні навантаження. Віднедавна послаблення карантину це дозволяє. Додам, що поширеними причинами виникнення серцево-судинних проблем є шкідливі звички, відсутність культури харчування (вживання занадто калорійної, жирної, смаженої їжі) у населення. Через це в досить ранньому віці – вже після 40 років – може розвиватися атеросклероз судин і пов’язані з ним патології: гіпертонія, ішемічна хвороба серця, стенокардія. Тільки фахівець – сімейний лікар, кардіолог – розповість у деталях, як тримати хронічну хворобу під контролем. Звертайтеся вчасно. І будьте здорові!

ДОЗ ОДА