Шляхи подолання стресу в умовах воєнного стану

Стрес – це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін. У кожного з нас – особиста реакція на негативні чинники. Це добре прослідковувалось у день повномасштабного вторгнення, наприклад. Думаю, ви помітили, як одні люди вбачали загрозу для себе, перебуваючи на віддалених від фронту територіях, панікували, спустошували полиці супермаркетів та АЗС, б’ючись в чергах, навіювали жах на близьких, роблячи репости фейкових новин, а інші – з холодним серцем приймали реальність і логічно діяли.

Проте стан стресу в малих дозах потрібно відчувати кожній людині, тому що це змушує шукати вихід з проблеми, думати, без стресу життя було б нудним. Завдяки стресу організм людини набуває нових корисних якостей, які необхідні для боротьби за існування. Проте за невміння розрізняти свої емоції, приймати та проживати їх, ігнорування тілесних відчуттів, неспроможність говорити «ні» та відстоювати власні межі – людина буде потрапляти в нескінченні тривалі стресові ситуації, що в свою чергу можуть спровокувати чи не 90% всіх захворювань.

Перебуваючи у стані стресу, багато людей не можуть зосередитись, легко дратуються, не можуть всидіти на місці, мають труднощі зі сном, відчувають смуток чи провину, тривожаться, плачуть, відчувають сильну втому, помічають порушення апетиту (його втрату чи навпаки, заїдання), мають нав`язливі думки про погані події, що траплялись в минулому або про те, чого бояться в майбутньому. В результаті: складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними, відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на робочому місці, відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві.

Існує два види стресу:

• Еустрес – це «позитивний» стрес, що мобілізує сили організму та допомагає адаптуватися до життєвих змін. Еустрес покращує увагу та пам’ять, прискорює реакцію.
• Дистрес – це «негативний» стрес, що викликає несприятливі наслідки, може спровокувати або ускладнити протікання невротичних та психосоматичних захворювань.

Який із різновидів стресу виникне у людини, спрогнозувати важко. Це залежить від багатьох факторів: особливостей особистості, виховання, навичок стресостійкості та стрес-менеджменту, фізичного здоров’я, набутих механізмів психологічного захисту та наявності близьких людей, які можуть підтримати у важкій ситуації.

Допоки ви, читачі, не записались на прийом до мене, лікаря-психотерапевта, у КП «4 МКЛ ПМР ім. Л.Куроєдова», Дубини Ольги Олександрівни, скористайтесь моїми рекомендаціями щодо самостійного опанування стресу.

1. Дозвольте собі проживати увесь спектр емоцій та почуттів: не лише радійте, смійтесь, кохайте, а й дозволяйте собі побути сумним, роздратованим (не шкодячи близьким і рідним), не соромтесь плакати.
2. Під впливом стресу ви - розсіяні, на гачку у своїх думок, тривожні, життя ніби йде, ні, летить повз. Розвивайте навичку «включення у життя», так ви будете краще справлятись зі стресом, фокусуючи увагу на «тут і зараз». Акцентуйте увагу на будь-якій справі, що робите протягом дня, із дитячою цікавістю. Наприклад, п`ючи каву, зосередьтесь, проаналізуйте ніби вперше куштуєте її: якого вона кольору, роздивіться, насолодіться ароматом, повільно робіть ковток, затримайте на язиці, пийте настільки повільно, наскільки це можливо, зверніть увагу, як смак зникає з язика.
3. Спілкуйтесь, проводьте час, обговорюйте проблеми із тими, кому довіряєте.
4. Робіть фізичні вправи, вони допомагають знизити рівень кортизолу та адреналіну, що підвищується в організмі при стресі.
5. Кажіть «ні» токсичним людям та справам, які лише забирають у вас цінну життєву енергію, пам`ятайте про інформаційну гігієну: новини – не більше 20-30 хв. на день.

Ольга Дубина, лікар-психотерапевт КП  «4-А міська клінічна

лікарня Полтавської міської ради імені Леоніда Куроєдова»