105 років від дня народження Бориса Піаніди

Народився Борис Піаніда 1920 року у с. Дячкове, на Полтавщині. У 10-літньому віці разом із батьками він переїздить до Полтави. Саме тут, на уроках малювання, доля зведе його із вчителем малювання і креслення Матвієм Олексійовичем Донцовим. Борис дуже поважав свого вчителя, і з часом їхні відносини переросли у дружбу, яка тривала все життя. Після закінчення школи Борис був упевнений, що стане художником, тож в 1938 році вступає до Харківського художнього інституту. Але почалася війна, і він пішов добровольцем на фронт. У 1942 році після важкого поранення та довгого лікування його комісують. Незабаром, отримавши запрошення, продовжить навчання у Київському художньому інституті, який з відзнакою закінчить у 1947 році. Борис Піаніда навчався в учбово-творчій майстерні професора Олексія Шовкуненка. Був найкращим студентом курсу, єдиним Рєпінським стипендіатом. З 1946 року – учасник республіканських та всесоюзних виставок. Три персональні виставки пройшли з 1975 по 1980 рр. у Києві.

У 1951 р. Борис Піаніда захистив кандидатську дисертацію з мистецтвознавства. Протягом наступних років написав і опублікував понад 250 мистецтвознавчих статей, зокрема, в журналі «Народна творчість та етнографія» та інших періодичних виданнях. Також він автор двох монографій «М. Донцов» (1962) та «Українське монументальне мистецтво» (1970).

У 1955-1967 рр. викладав в Академії будівництва і архітектури України, з 1968 по 1993 рр. перебував на посаді доцента Київського художнього інституту. Одночасно з викладацькою діяльністю Борис Микитович проводив у художньому інституті громадську роботу. Був деканом факультету громадських професій, головою осередку товариства «Знання», головним редактором інститутської газети «Мистецтво», секретарем кафедри рисунку та живопису і дружинником. Навчав дітей і молодь у двох художніх студіях у Києві та в Ірпені.

Протягом усього життя Борис Микитович працював над удосконаленням своєї майстерності. У своїй творчості віддавав перевагу пейзажу, тематичним полотнам, портрету. Свій протест художника проти нищення гітлерівцями творів мистецтва Борис Піаніда виразив картиною «Варвари ХХ віку». З гіркотою змалював митець руйнування, вчинені німецькими загарбниками на українській землі. Художник також відтворив у своїх картинах багато мальовничих куточків рідної природи та історичних пам’яток. У складі творчих гуртів архітекторів, художників, скульпторів Борис Піаніда виконав низку монументально-декоративних робіт у містах Донбасу, на Херсонщині, на батьківщині Тараса Шевченка, в селі Моринці, у Ксаверівці на Київщині, в селі Піщаному на Черкащині, у спорудах житлового і громадського призначення в Києві.

Картини Бориса Піаніди зберігаються в художніх, історико-краєзнавчих та меморіальних музеях у Києві, Полтаві, Дніпрі, Миколаєві, Сумах, Лебедині, Бердянську, Горлівці, Каневі, Яготині, Ірпені та інших. Його творчість відзначали нагородами і грамотами.

Упродовж 1974-1993 рр. мешкав в Ірпені, в будинку Матвія Донцова, де разом з дружиною створив його музей-садибу.

Борис Піаніда помер 8 березня 1993 року. Перед смертю художник заповів поховати його в українській вишитій сорочці біля могили свого педагога і художника Матвія Донцова у м. Ірпень. Останню волю митця виконали.