125 років від народження Михайла Мироновича Малецького — українського та болгарського маляра і реставратора

Михайло Миронович Малецький народився 1900 року у м. Кобеляки Полтавської області. Від 1920 р. проживав у Болгарії, де навчався у приватній художній школі Ф. Забранського в Пловдиві (1921–24), слухав лекції у Софійській академії мистецтв А. Мітова, Х. Тачева, А. Мутафова; закінчив курси з техніки малювання при Болгарській торгово-промисловій палаті (1926). Працював у Софії декоратором театру «Ренесанс» (1931–1932), реставратором військово-історичного музею (1955–1973). Реставрував 1944–46 рр. настінні розписи собору святителя Миколая Мирлікійського Чудотворця. У 1955 р. заснував реставраційну майстерню при Національному військово-історичному музеї, протягом 1957-78 рр. був її керівником.

Іконописом займався від 1925 р. З 1930-х рр. малював ікони для православних храмів Софії, Варни, Пловдива. У 1938 р. отримав від синоду Болгарської православної церкви право створювати ікони та керувати розписом церков.

Михайло Миронович Малецький спеціалізувався на реставрації старовинних знамен. У 1972 р. розробив і запатентував метод реставрації та консервації тканин. Створював краєвиди, портрети, натюрморти у реалістичному стилі.

Нагороджений орденом «Св. Кирило і Мефодій» 2-го (1966) та 1-го (1970) ступенів, золотою медаллю «За заслуги» Болгарської АН.

Основні твори: «Болгарський цар Борис ІІІ» (1943), «Болгарський езарх Стефан І» (1946), «Болгарський патріарх Максим І» (1980).